Пологи – практичні рекомендаціїЯк ви вважаєте за краще народжувати? Батьки в процесі виховання дітей завжди стають перед вибором оптимального варіанта. Напередодні пологів ви теж повинні розглянути альтернативи — як народжувати? Раніше у США цей вибір був невеликий. Найбільш поширеною практикою були пологи під загальною анестезією, і матері показували дитину всього лише на кілька хвилин тільки після того, як вона прийшла до тями від наркозу. Питання про грудне вигодовування навіть не виникало у жінок, що поважали себе. А оскільки лікарі дуже турбувалися з приводу можливої інфекції, то цілий тиждень після пологів немовля утримували в окремому приміщенні, де воно перебувало під доглядом нянечок в антисептичних білих халатах і стерильних чепчиках, тим часом як мати відпочивала у своїй палаті.

 

Відтоді ми пішли далеко вперед і тепер на вибір маємо безліч варіантів. Природні пологи чи під наркозом? Підтримка під час пологів з боку чоловіка, підготовленого професіонала чи обох відразу? Чи хочете ви, щоб ваші діти були присутні під час пологів? Народжувати лежачи чи сидячи навпочіпки? Вдома чи в лікарні? Під наглядом лікаря чи сестри-акушерки? Ви хочете, щоб немовля лежало з вами в палаті чи в окремому приміщенні?

 

Немає такого способу, що влаштовував би абсолютно всіх жінок, і жоден з них не має однозначної переваги для дитини. Роблячи свій вибір, необхідно спочатку визначитися, чого саме ви хочете, але при цьому виявляти гнучкість на випадок непередбачених обставин. Ви повинні як слід з’ясувати для себе всі деталі, розмовляючи з лікарями і читаючи спеціальну літературу.

 

Емоційні реакції під час пологів. Кожна жінка реагує на процес пологів по-своєму. Одні гордо відмовляються приймати будь-які медикаменти. Інші від самого початку наполягають на анестезії. Для деяких жінок пологи — це неприємна і болісна подія, про яку найкраще забути якомога швидше. Інші вважають це вкрай зворушливим моментом у своєму житті, своєрідним ритуалом, іспитом на зрілість.

 

Одні ладні терпіти перейми і тужитися протягом декількох годин, інші відразу здаються і просять лікаря витягти плід за допомогою щипців або зробити їм кесарів розтин. Деякі надто збуджені особи кричать на своїх чоловіків, присутніх під час пологів, і вимагають, щоб вони негайно пішли геть і ніколи більше не поверталися.

 

Дехто із жінок, особливо тих, що народжують уперше, відразу ж відчуває глибоку любов і прихильність до свого первістка. Інші ж, довідавшись від лікаря, що з дитиною все гаразд, просять тільки про те, щоб їм дали трохи поспати. І переважна більшість із них стають прекрасними, люблячими матерями.

 

Якщо ваші власні відчуття від пологів виявилися далекими від сподівань, то цілком природно, що ви можете відчувати певну незручність і навіть провину. Якщо ви від самого початку були налаштовані тільки на природні пологи, а все закінчилося кесаревим розтином, то ви починаєте думати, ніби в чомусь винні самі (насправді ви тут зовсім ні при чому) або що це якось зашкодить дитині (такого майже ніколи не буває).

 

Багато молодих мам побоюються, що коли їх розлучити з дитиною в перші години чи дні після пологів, то це негативно позначиться в майбутньому на їхній душевній близькості. Це теж не відповідає дійсності. Формування прихильності, виникнення любові між дитиною і батьками вимірюється місяцями, а не годинами.

 

Класика Спока

 

Виховання дітей — це ідеальні умови для виникнення в батьків почуття провини, а пологи нерідко стають першим кроком у цьому напрямку. Гадаю, що ця ситуація почасти пояснюється неправильним уявленням, начебто тільки в ідеальних батьків може вирости ідеальна дитина. Нічого подібного. По-перше, ідеальних батьків не існує. По-друге, немає ніякої потреби бути «ідеальним» чи неухильно дотримуватися якихось певних приписів. Процес людського розвитку дуже широкий і різноманітний. У ньому завжди є місце для різних варіантів і навіть для помилок. Діти надзвичайно стійкі до впливів зовнішнього середовища. Якщо плід здоровий, то спосіб його появи на світ суттєво не вплине на нього, хіба що в матері після пологів виникне сильне почуття провини, яке згодом негативно позначиться на її взаєминах з дитиною. Тож моя порада: народжуйте так, як здається правильним вам і вашій родині.

 

І не переймайтеся з приводу того, що раптом щось піде не за планом. Бути батьком — це вже само по собі нелегке заняття, і не треба створювати проблеми там, де їх насправді немає.