Такі різні родиниНе існує універсального рецепта виховання дітей. Ефективними щодо цього можуть виявитися найрізноманітніші підходи. Так само не буває найкращої моделі родини. Діти можуть чудово почувати себе з мамою і татом, з однією тільки мамою чи одним татом, з дідусем і бабусею, з двома мамами і двома татами чи з названими батьками (я намагався враховувати ці різні можливості протягом усієї книги, але іноді з метою економії місця я використовую звичну формулу «батько і мати»).

 

Родини, що не відповідають цій формулі, змушені долати специфічні труднощі. їм доводиться боротися із забобонами, їм важко знайти однодумців. Вони постійно змушені доводити, що їхні діти не обмежені в спілкуванні з іншими людьми і мають усі можливості для одержання повноцінного життєвого досвіду.

 

Наприклад, у родинах, де батьки гомосексуалісти чи лесбіянки, доводиться вживати спеціальних заходів, щоб діти мали змогу підтримувати спілкування з дорослими людьми різної статі. У родинах, що взяли на виховання названих дітей з інших країн, їм необхідно забезпечити можливість познайомитися з культурою своєї рідної країни. Коли батьки дуже зайняті по роботі, дитина має рости, усвідомлюючи свою належність до суспільства. Бути гарними батьками означає задовольняти потреби своєї дитини. Це стосується всіх типів родин.

 

Існують також інші, більш складні проблеми, як-от: бідність, психічні захворювання батьків, їх алкоголізм чи наркоманія, насильство в суспільстві і вдома. Інші специфічні труднощі стосуються хронічних захворювань чи затримок у розвитку самих дітей. Лише деяких родин не торкаються ці проблеми тією чи іншою мірою. Втім, більшість батьків долають ці перепони завдяки своїй любові й мужності. А діти, яких вони виховують, виявляють у собі ті самі чудові якості. Ми повинні усвідомлювати і ці труднощі, і ті зусилля, які батьки, родини і самі діти докладають до їх подолання.